Великдень - це найбільше свято у світовій історії і головне у році для всіх православних християн. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос. Світле Воскресіння прийнято наповнювати добрими справами, збагачуватися духовно, допомагати ближньому, дарувати надію і підтримувати віру в серцях на щасливе і радісне майбутнє.
Великдень - це не тільки найбільше релігійне свято православних християн, це й унікальна можливість долучитися до народних традицій та обрядів, які його супроводжують.
Напередодні Великодня класний керівник Ромашина Лариса Андріївна провела у 2 класі виховну годину "Великдень у моїй родині". Розповіла дітям про історію свята, про традиції і звичаї святкування Пасхи, ознайомила із символікою знаків на писанках. Вона сказала, що саме цього дня воскрес Ісус Христос. Це свято відзначається в Україні ще з X століття, завжди припадає на неділю, тому й має назву Великий день, або Великдень. Символом Великодня є писанка — як ядро народженого і воскреслого світу, благословення всього живого. Писанка побутувала в Україні з сивої давнини.
Діти виготовили гарні аплікації з кольорового паперу, продемонстрували свої навички в роботі з клеєм, ножицями, уміння малювати, добирати кольори, викладати візерунок з елементів орнаменту. Школярі розмалювали писанки та написали теплі побажання міцного здоров’я, злагоди, мирного неба та віри у світле майбутнє для всіх людей.
Коли свято добігало кінця, Лариса Андріївна звернулася до своїх вихованців із словами: "Щоб Великдень діждати, потрібно всіх прощати, добро в хату пускати, а погане забувати. Після цього треба посміхнутися один одному і залишити в душі тільки добрі почуття". Після цих слів діти з радістю попросили один в одного пробачення і подарували всім присутнім посмішки.
На завершення вони, під керівництвом своєї улюбленої вчительки, виконали душевну Великодню пісню: "Христос воскрес! Христос воскрес! Святкує вся родина".
