Кожен день, в який ви не поповнили своєї
освіти хоча б маленьким, але новим
для вас шматком знання ... вважайте безплідно
і незворотно для себе загиблим.
К. С. Станіславський
освіти хоча б маленьким, але новим
для вас шматком знання ... вважайте безплідно
і незворотно для себе загиблим.
К. С. Станіславський
Самоосвіта вчителя є необхідна умова професійної діяльності педагога. Суспільство завжди пред'являло, і буде пред'являти до вчителя найвищі вимоги. Для того щоб вчити інших потрібно знати більше, ніж всі інші. І ці знання не повинні обмежуватися предметом і методикою його викладання. Учитель повинен бути в курсі передових технологій, мати знання в різних сферах суспільного життя, орієнтуватися в сучасній політиці, економіці та інше. Учитель повинен вчитися всьому постійно, тому що сама його робота пов'язана з постійним оновленням. Щороку до вчителя приходять нові учні, що несуть із собою новий етап розвитку суспільства. Він перший стоїть на порозі завтрашнього дня.
Саме тому основною метою самоосвіти є досягнення бажаного рівня професійної компетентності шляхом оновлення та удосконалення наявних у фахівця знань, умінь і навичок.
Самоосвіта - це потреба, яка захищає особистість від інтелектуального зубожіння, це усвідомлений процес пізнавальної діяльності, це вдосконалення будь-яких якостей людини або його навичок.
Однак процес самоосвіти вчителя на практиці часто проходить стихійно і безсистемно або ж під тиском адміністрації чи методиста. Ні той, ні інший варіант не дає ефективного результату. Здатність до самоосвіти не формується у педагога разом з дипломом або за наказом. Цьому теж треба вчитися.
З чого ж треба почати?
Перш за все, вчитель має визначитися зі своїми інтересами. Саме вони повинні стати фундаментом його розвитку. Звичайно, можна змусити людину робити те, що йому не подобатися, але в самоосвіті це буде мов крапля води, що подає у розпеченій пустелі на пісок - вона встигне випаруватися, навіть не досягнувши мети. Інтерес - це те, що задасть тонус всієї самоосвітньої діяльності.
Зрозумівши свої інтереси в даний період часу, вчитель має визначитися з напрямками своєї роботи у поточному році. Ці напрями залежатимуть від навантаження, від того, чи є класне керівництво, гурток, факультатив і т. п. Після цього бажано вивести для себе проблему, яку потрібно опрацювати. Проблема та напрямки роботи повинні визначати напрями самоосвітньої діяльності. Ось деякі з них:
Професійний (предмет викладання)
Психолого-педагогічний (орієнтоване на учнів та батьків)
Психологічний (імідж, спілкування, мистецтво впливу, лідерські якості та ін)
Методичний (педагогічні технології, форми, методи і прийоми навчання)
Інтелектуальний (орієнтовано на поповнення загальноосвітніх знань)
Інформаційно-комп'ютерні технології (ознайомлення і придбання навичок роботи з новими технологіями)
Духовний (мистецтво театральне, образотворче, вокальне, танцювальне, фотографування, відео зйомка)
Охорона здоров'я і спорт (розвиток фізичної форми)
Розробляється особистий план самоосвітньої роботи.
________________________________________________________________________Саме тому основною метою самоосвіти є досягнення бажаного рівня професійної компетентності шляхом оновлення та удосконалення наявних у фахівця знань, умінь і навичок.
Самоосвіта - це потреба, яка захищає особистість від інтелектуального зубожіння, це усвідомлений процес пізнавальної діяльності, це вдосконалення будь-яких якостей людини або його навичок.
Однак процес самоосвіти вчителя на практиці часто проходить стихійно і безсистемно або ж під тиском адміністрації чи методиста. Ні той, ні інший варіант не дає ефективного результату. Здатність до самоосвіти не формується у педагога разом з дипломом або за наказом. Цьому теж треба вчитися.
З чого ж треба почати?
Перш за все, вчитель має визначитися зі своїми інтересами. Саме вони повинні стати фундаментом його розвитку. Звичайно, можна змусити людину робити те, що йому не подобатися, але в самоосвіті це буде мов крапля води, що подає у розпеченій пустелі на пісок - вона встигне випаруватися, навіть не досягнувши мети. Інтерес - це те, що задасть тонус всієї самоосвітньої діяльності.
Зрозумівши свої інтереси в даний період часу, вчитель має визначитися з напрямками своєї роботи у поточному році. Ці напрями залежатимуть від навантаження, від того, чи є класне керівництво, гурток, факультатив і т. п. Після цього бажано вивести для себе проблему, яку потрібно опрацювати. Проблема та напрямки роботи повинні визначати напрями самоосвітньої діяльності. Ось деякі з них:
Професійний (предмет викладання)
Психолого-педагогічний (орієнтоване на учнів та батьків)
Психологічний (імідж, спілкування, мистецтво впливу, лідерські якості та ін)
Методичний (педагогічні технології, форми, методи і прийоми навчання)
Інтелектуальний (орієнтовано на поповнення загальноосвітніх знань)
Інформаційно-комп'ютерні технології (ознайомлення і придбання навичок роботи з новими технологіями)
Духовний (мистецтво театральне, образотворче, вокальне, танцювальне, фотографування, відео зйомка)
Охорона здоров'я і спорт (розвиток фізичної форми)
Розробляється особистий план самоосвітньої роботи.
Етика у класі: про що треба знати вчителю
Етика та мораль часто асоціюються з релігійним вихованням, однак школи також можуть давати учням важливі уроки осмислення етичної поведінки. «Існує великий страх, що так чи інакше викладання етики у школі сформує в дітей якусь певну релігійну точку зору, – каже доктор філософіє зі США Брюс Вайнштейн. – І все-ж таки у школі просто неможливо не вчити етики». Ці цінності в різних частинах світу визначаються по-різному, але при цьому всі вони є міжкультурними та очікуваними в існуючих групах людей. Тому, як стверджує Вайнштейн, етичні цінності повинні виходити за межі стін храмів і викладатись у школах, а також повноправно існувати в сім’ях. Докладніше...
______________________________________________________________________________________________
КОРИСНІ ІНТЕРНЕТ - РЕСУРСИ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВТезаурус методичних інноваційних термінів
__________________________________________________________________________________
ЗНО-2017 відбудеться з 23 травня по 15 липня
Оцінювання у початковій школі буде демократичнішим
Орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів та методичні рекомендації до оновлених програм початкової школи стали більш демократичними.
Як повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки, нововведення мають застосовуватись в школах вже з 1 вересня.
Відтепер оцінювання – це конфіденційна інформація, яка стосується лише вчителя, дитини та її батьків, тобто навчальні досягнення учнів не мають озвучуватися на батьківських зборах чи вивішуватися публічно у вигляді різноманітних рейтингів.
Також знято оцінювання каліграфії, вимоги до якої були занадто деталізовані в попередній редакції документу, залишено лише вимогу, що письмо має бути охайним та розбірливим. Також учням не будуть знижувати оцінки за «неправильний» відступ кількості клітинок та рядків.
Вилучено вимоги та критерії щодо підписання зошитів та щомісячну оцінку за ведення зошитів – МОН відмовилося від радянської традиції регламентації настільки дрібних питань.
«Вчитель має навчити дітей культурі письма і правилам оформлення робіт, але кількість клітинок і форму підписання зошитів не повинно регламентувати Міністерство освіти і науки», - говорить головний спеціаліст департаменту загальної середньої освіти МОН Алевтина Лотоцька.
Домашні завдання не повинні задавати на вихідні, святкові та канікулярні дні (канікули), а їх обсяг віднині обмежено. Так, в перших класах домашніх завдань не повинно бути зовсім, в 2 класі – не більше, ніж дитина може виконати самостійно за 45 хвилин, в 3 класі – за 1 годину 10 хвилин, в 4 класі – за 1 годину 30 хвилин.
В методичних рекомендаціях наголошено на неприпустимості перевантаження учнів завданнями, які містяться у додаткових посібниках, зошитах з друкованою основою тощо.
Нагадується, що оцінювання в 1 класі немає, а 2 клас також може не оцінюватися за рішенням педагогічної ради школи.
До предметів, що не оцінюються за бальною системою протягом всієї початкової школи, додано «Трудове навчання» та «Я у світі». Тобто, загалом за бальною системою в 1-4 класах не оцінюються «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрований курс «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання».
Для того, щоб полегшити вчителям роботу за новими програмами, в методичних рекомендаціях детально розписано методичні підходи, які можна використовувати для навчання, показано приклади інтерактивної роботи та компетентнісно-орієнтованих завдань.
Щоб понизити психологічне напруження у першокласників, за рішенням учителя, до сформування навички письма рекомендується користуватись простим олівцем. На розсуд учителя допускається виправлення або гумкою, або закресленням. При цьому наявність охайних виправлень, здійснених самою дитиною, не впливає на зниження балу за роботу, а час і етап переходу на кулькову ручку визначає сам учитель, індивідуально для кожної дитини.
Вчителям також не рекомендують користуватися червоною ручкою при перевірці письмових робіт в адаптаційному періоді (1 клас). Колір ручки для виставлення оцінок в зошитах і щоденниках вчитель може вибирати самостійно.
___________________________________________________________________________________
Орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів та методичні рекомендації до оновлених програм початкової школи стали більш демократичними.
Як повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки, нововведення мають застосовуватись в школах вже з 1 вересня.
Відтепер оцінювання – це конфіденційна інформація, яка стосується лише вчителя, дитини та її батьків, тобто навчальні досягнення учнів не мають озвучуватися на батьківських зборах чи вивішуватися публічно у вигляді різноманітних рейтингів.
Також знято оцінювання каліграфії, вимоги до якої були занадто деталізовані в попередній редакції документу, залишено лише вимогу, що письмо має бути охайним та розбірливим. Також учням не будуть знижувати оцінки за «неправильний» відступ кількості клітинок та рядків.
Вилучено вимоги та критерії щодо підписання зошитів та щомісячну оцінку за ведення зошитів – МОН відмовилося від радянської традиції регламентації настільки дрібних питань.
«Вчитель має навчити дітей культурі письма і правилам оформлення робіт, але кількість клітинок і форму підписання зошитів не повинно регламентувати Міністерство освіти і науки», - говорить головний спеціаліст департаменту загальної середньої освіти МОН Алевтина Лотоцька.
Домашні завдання не повинні задавати на вихідні, святкові та канікулярні дні (канікули), а їх обсяг віднині обмежено. Так, в перших класах домашніх завдань не повинно бути зовсім, в 2 класі – не більше, ніж дитина може виконати самостійно за 45 хвилин, в 3 класі – за 1 годину 10 хвилин, в 4 класі – за 1 годину 30 хвилин.
В методичних рекомендаціях наголошено на неприпустимості перевантаження учнів завданнями, які містяться у додаткових посібниках, зошитах з друкованою основою тощо.
Нагадується, що оцінювання в 1 класі немає, а 2 клас також може не оцінюватися за рішенням педагогічної ради школи.
До предметів, що не оцінюються за бальною системою протягом всієї початкової школи, додано «Трудове навчання» та «Я у світі». Тобто, загалом за бальною системою в 1-4 класах не оцінюються «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрований курс «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання».
Для того, щоб полегшити вчителям роботу за новими програмами, в методичних рекомендаціях детально розписано методичні підходи, які можна використовувати для навчання, показано приклади інтерактивної роботи та компетентнісно-орієнтованих завдань.
Щоб понизити психологічне напруження у першокласників, за рішенням учителя, до сформування навички письма рекомендується користуватись простим олівцем. На розсуд учителя допускається виправлення або гумкою, або закресленням. При цьому наявність охайних виправлень, здійснених самою дитиною, не впливає на зниження балу за роботу, а час і етап переходу на кулькову ручку визначає сам учитель, індивідуально для кожної дитини.
Вчителям також не рекомендують користуватися червоною ручкою при перевірці письмових робіт в адаптаційному періоді (1 клас). Колір ручки для виставлення оцінок в зошитах і щоденниках вчитель може вибирати самостійно.
___________________________________________________________________________________
Надзвичайна жінка
Марко походив з пристойної сім’ї, що складалася з батьків, які його любили, двох братів і сестри – людей, котрі досягли успіхів у суспільному і шкільному житті. Мешкали вони у гарному районі, і Марко мав усе, чого міг би прагнути хлопець. Однак уже у перших класах про нього говорили як про «особливого хлопчика». У середніх классах його називали «невиправним розбишакою». У ліцеї над ним нависла загроза виключення, бо мав погані оцінки
- Марко увесь час поводиться дуже добре, ми ним задоволені.
- Напевно, ви переплутали нас з іншою родиною, - відказав батько. – Нашому синові ніколи нічого не виходить добре. Ми дуже занепокоєні і не можемо зрозуміти, чому так діється.
Коли вчитель відійшов, мати хлопця ствердила:
- Але подумаймо добре: прецінь Марко за останній місяць нічого не накоїв. Завжди вчасно виходив до школи і залишався там довше, ніж було потрібно. Що відбувається?
Чекаючи на найближчі батьківські збори, батьки готувались до поганих оцінок сина, особливо з поведінки. Тим часом оцінки були задовільні, передусім з поведінки. Батьки здивувалися.
- З ким це ти тепер сидиш за одною партою, що маєш такі добрі оцінки? – спитав батько несмішливим тоном.
- Я завжди все робив сам, - скромно відповів Марко.
Здивовані і не зовсім переконані, батьки пішли з ним до школи, аби порозмовляти з директором. Той запевнив їх, що Марко непогано вчиться і добре поводиться.
- У нас з’явилася нова вчителька, і, здається, вона має особливий вплив на Марка. Гадаю, ви повинні з нею познайомитися.
Коли вся трійка наблизилася до вчительки, її голова була опущена. За хвилю жінка завважила, що до неї хтось прийшов. Одразу підвелася і стала жестикулювати.
- Що це означає? – знічено спитав батько хлопця.
- Це мова жестів. Ця жінка глухоніма!
- І тому вона така надзвичайна, - ствердив Марко. – Вона може набагато більше, татку. Вона вміє слухати!
Розмовляти – це ділитися. Вислуховувати – це любити!
Надзвичайна жінка
- Марко увесь час поводиться дуже добре, ми ним задоволені.
- Напевно, ви переплутали нас з іншою родиною, - відказав батько. – Нашому синові ніколи нічого не виходить добре. Ми дуже занепокоєні і не можемо зрозуміти, чому так діється.
Коли вчитель відійшов, мати хлопця ствердила:
- Але подумаймо добре: прецінь Марко за останній місяць нічого не накоїв. Завжди вчасно виходив до школи і залишався там довше, ніж було потрібно. Що відбувається?
Чекаючи на найближчі батьківські збори, батьки готувались до поганих оцінок сина, особливо з поведінки. Тим часом оцінки були задовільні, передусім з поведінки. Батьки здивувалися.
- З ким це ти тепер сидиш за одною партою, що маєш такі добрі оцінки? – спитав батько несмішливим тоном.
- Я завжди все робив сам, - скромно відповів Марко.
Здивовані і не зовсім переконані, батьки пішли з ним до школи, аби порозмовляти з директором. Той запевнив їх, що Марко непогано вчиться і добре поводиться.
- У нас з’явилася нова вчителька, і, здається, вона має особливий вплив на Марка. Гадаю, ви повинні з нею познайомитися.
Коли вся трійка наблизилася до вчительки, її голова була опущена. За хвилю жінка завважила, що до неї хтось прийшов. Одразу підвелася і стала жестикулювати.
- Що це означає? – знічено спитав батько хлопця.
- Це мова жестів. Ця жінка глухоніма!
- І тому вона така надзвичайна, - ствердив Марко. – Вона може набагато більше, татку. Вона вміє слухати!
Розмовляти – це ділитися. Вислуховувати – це любити!
___________________________________________________________________
ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ
Поради вчителям для поліпшення настрою
1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (утім, як і будь-яка наука, песимістичний тільки дилетант).
2. Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (дорослі – теж).
3. Якщо в тебе з'явилося бажання вигнати учня з класу, вийди сам.
4. Учителю, вітайся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите "здрастуй", теж можна виховувати і піднімати собі настрій.
5. Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе. Пам'ятайте: думати про себе – ваш головний обов'язок.
Поради вчителям, які працюють у 5 класі
Перехід учнів з початкової школи до середньої викликає зростання стресового навантаження як на самих учнів, так і на їхніх батьків. Це пов'язано з появою нового класного керівника, нових вчителів, предметів, кабінетною системою навчання та ще й співпадає з віковими змінами — вступом дитини у підлітковий вік. Для учня і для учнівського колективу перехід у п'ятий клас може стати початком нового життя, нових успіхів, розкриттям нових граней характеру, власних здібностей, прихованих ресурсів.
У 5 класі змінюються умови навчання: з'являється класний керівник та вчителі з різних предметів. Цей період є досить сприятливим для адаптації школяра до нових умов навчання. Діти чекають змін на краще, бажають стати дорослішими, налагодити взаємини з учителями, робити так, щоб дорослі пишалися ними, були задоволені, «не засмучувались».
Основне новоутворення цього періоду — відкриття нового рівня самоусвідомлення, «Я-концепції»: бажання зрозуміти себе, свої здібності й особливості, свою схожість та відмінність від інших, свою унікальність і неповторність, формується система самооцінок. Це — найважливішій період для розвитку повноцінного спілкування.
У роботі в період адаптації п'ятикласників основними завданнями стають:
розвиток шкільної мотивації, формування інтересів;
розвиток навичок спілкування з однолітками та дорослими;
розвиток впевненості в собі, формування ставлення до успіхів та невдач;
формування уявлення про себе як про людину з великими можливостями.
Для успішної адаптації учнів 5-го класу робота обов'язково будується таким чином:
учителям: звертати увагу на вікові та індивідуальні особливості кожної дитини;
батькам: допомога, підтримка та похвала;
учням: знайомство із собою, самопізнання, впевненість у своїх здібностях.
___________________________________________________________________________
Типові положення в організації сучасного уроку
1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (утім, як і будь-яка наука, песимістичний тільки дилетант).
2. Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (дорослі – теж).
3. Якщо в тебе з'явилося бажання вигнати учня з класу, вийди сам.
4. Учителю, вітайся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите "здрастуй", теж можна виховувати і піднімати собі настрій.
5. Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе. Пам'ятайте: думати про себе – ваш головний обов'язок.
Поради вчителям, які працюють у 5 класі
Перехід учнів з початкової школи до середньої викликає зростання стресового навантаження як на самих учнів, так і на їхніх батьків. Це пов'язано з появою нового класного керівника, нових вчителів, предметів, кабінетною системою навчання та ще й співпадає з віковими змінами — вступом дитини у підлітковий вік. Для учня і для учнівського колективу перехід у п'ятий клас може стати початком нового життя, нових успіхів, розкриттям нових граней характеру, власних здібностей, прихованих ресурсів.
У 5 класі змінюються умови навчання: з'являється класний керівник та вчителі з різних предметів. Цей період є досить сприятливим для адаптації школяра до нових умов навчання. Діти чекають змін на краще, бажають стати дорослішими, налагодити взаємини з учителями, робити так, щоб дорослі пишалися ними, були задоволені, «не засмучувались».
Основне новоутворення цього періоду — відкриття нового рівня самоусвідомлення, «Я-концепції»: бажання зрозуміти себе, свої здібності й особливості, свою схожість та відмінність від інших, свою унікальність і неповторність, формується система самооцінок. Це — найважливішій період для розвитку повноцінного спілкування.
У роботі в період адаптації п'ятикласників основними завданнями стають:
розвиток шкільної мотивації, формування інтересів;
розвиток навичок спілкування з однолітками та дорослими;
розвиток впевненості в собі, формування ставлення до успіхів та невдач;
формування уявлення про себе як про людину з великими можливостями.
Для успішної адаптації учнів 5-го класу робота обов'язково будується таким чином:
учителям: звертати увагу на вікові та індивідуальні особливості кожної дитини;
батькам: допомога, підтримка та похвала;
учням: знайомство із собою, самопізнання, впевненість у своїх здібностях.
___________________________________________________________________________
Типові положення в організації сучасного уроку
___________________________________________________________________________
Типові положення в організації сучасного уроку
Немає коментарів:
Дописати коментар