День пам'яті та примирення

      На виконання Указу Президента України від 28.03.2017 №84/2017 "Про відзначення у 2017 році Дня пам’яті та примирення і 72-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні", з метою гідного вшанування подвигу Українського народу в Другій світовій війні, його вагомого внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції; увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, у нашій школі були про ведені виховні години, уроки мужності за участю учасників антитерористичної операції. 

        Селезньова О. А. у 5 класі під час проведення виховної години на тему "Памятаємо… Перемагаємо!" провела з учнями дискусію про мужність та відвагу під час Другої світової війни та в наші дні. Хлопці сперечались з дівчатами, що у них цих якостей більше. Але всі зробили висновок, що кожне покоління має такі чудові якості і вони притаманні кожному українцю-патріоту.

      У 7 класі класний керівник Пушкарь Н. В. на виховній годині розповіла своїм вихованцям про подвиги українців у Другій світовій війні, участь наших односельчан у партизанському русі і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на сході нашої держави. Класний керівник також зачитала учням поезію воєнних часів, а в заключному слові наголосила на важливості пам’ятати свою історію, зокрема її трагічні сторінки. У свою чергу учні підготували і зачитали поезію до Дня перемоги та подій на сході України.

Лихацька О. А. для учнів 6, 10 класів провела урок мужності "Прагнення до свободи – вчора, патріотизм і нездоланність – сьогодні, гідна Україна – завтра". Класний керівник визначила наступну мету даного виховного заходу: формування в учнів почуття патріотизму, любові, шани та поваги до своєї батьківщини, народу України та його історії, свідомої соціальної активності та відповідальності. Учні до уроку запросили героя – односельчанина, воїна АТО Кузьменка Сергія Сергійовича. Запрошений гість не на багато старший за учнів-старшокласників, а вже встиг побувати на війні та зустрітися зі смертю. Боєць розповів про події на сході України.

Багато дітей (спочатку сором’язливо, а потім сміливіше) задавали питання, які їх цікавили. Про що думає людина, яка йде захищати свою Вітчизну? Що значить на війні братерство, дружба? Про що найчастіше думається, де така тонка межа між життям та смертю, зрадою і самопожертвою? Гість щиро відповідав на всі запитання, хоча було видно, як важко пригадувати товаришів, які полягли від кулі противника і події, які багато в чому змінили не тільки погляди на життя, а й на важливість таких загальнолюдських цінностей і рис, як доброта, співчуття, самопожертва. Ця зустріч ні кого не залишила байдужим.

Ольга Анатоліївна вважає, що саме такі зустрічі формують в дітях патріотичне почуття, виховують громадянина патріота, який володіє глибоким розумінням громадянського обов’язку, готовий у будь-який час стати на захист своєї Батьківщини. Загалом можна сказати, що класний керівник досяг поставленої мети уроку.

Фролова В. Г. та Ромашина Л. А. підготували для учнів 4 і 2 класів виховний захід "Не згасити вогонь пам’яті". Вони розповіли учням, що мільйонам людей назавжди запам'ятався день початку радянсько-німецької війни, коли чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами прийшла на нашу землю велика трагедія, коли 22 червня 1941 року обернулось довгими роками страждань. Свої слова підсумували переглядом фільму "День пам'яті та примирення". Після цього перед дітьми виступили гості свята, Дубовик С. С. та Сагаченко О. В, учасники антитерористичної операції в Луганській та Донецькій областях. З уст воїнів діти почули про важкі будні солдатського життя в окопах, про патріотичний настрій наших бійців, про допомогу волонтерів та важливість підтримки захисників Вітчизни. Бійці поділилися зі школярами не тільки подробицями своєї служби у зоні проведення АТО, а й відверто відповідали на усі запитання учнів. А вони були різноманітними: про що думає людина, яка йде захищати свою державу? Чи страшно на війні? Та інші…

Після чого Огієнко О. С. запросила воїнів на круглий стіл з учнями 8, 9 класів, який тривав довго, бо школярі не хотіли прощатися із захисниками. Старшокласники свідомо не розпитували їх про пережите, а більше цікавилися сучасним озброєнням армії, звичайним побутом солдат та чим учні можуть допомогти своїм захисникам. Зі слів воїнів-захисників стало зрозуміло, що вони дивляться на події та на людей, вимірюючи цінність кожного слова і вчинку дуже чіткими критеріями, котрі верховодять у тій реальності, де лунають вибухи і свистять кулі. Проте вони залишаються звичайними чуйними і відкритими людьми, які радіють кожній дитячій посмішці, які люблять життя і хочуть миру. Після круглого столу учні дійшли висновку, що допомогти армії, нашим бійцям, може кожен із нас, хто має в серці бодай трохи любові і здатен нею поділитися. Адже матеріальні речі – суттєві, проте значно вагоміше те, що в душі! Просто потрібно мати бодай крихту любові – до Батьківщини, до ближнього. Любові до життя...

У дітей, які зустрічалися з бійцями, очі світилися вдячністю і гордістю, адже їм пощастило поспілкуватися зі справжніми героями. Запрошені воїни почули слова подяки і шани від педагогічного та учнівського колективів за їхню мужність, силу волі, витривалість і отримали від учнів квіти.

 Сподіваємося, що в найближчий час ця війна закінчиться, і в Україну прийде мир та спокій.